|
Батькам
Консультація для батьків Забезпечення «гармонії між домашнім і шкільним життям дитини» * Надихайте дитину на розповідь про шкільні справи. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням на зразок: «Як минув твій день у школі?». Щотижня обирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам'ятовуйте окремі імена, події й деталі, про які дитина повідомляє вам, використовуйте їх надалі для того, щоб починати такі бесіди про школу. Крім того, обов'язково запитуйте у вашої дитини про її однокласників, справи в класі, шкільні предмети, педагогів. * Регулярно розмовляйте з учителями вашої дитини про її успішність, поводження й взаємини з іншими дітьми. Без вагань поговоріть з учителем, якщо ви відчуваєте, що не знаєте про шкільне життя вашої дитини, або про її проблеми, пов'язані зі школою, або про взаємозв'язок її шкільних і домашніх проблем. Навіть якщо немає особливих приводів для занепокоєння, консультуйтеся з учителем вашої дитини не рідше, ніж раз на місяць. Під час будь-якої бесіди з учителем висловіть своє прагнення зробити все можливе для того, щоб поліпшити шкільне життя дитини. Якщо між вами й учителем виникають серйозні розбіжності, докладайте всіх зусиль, щоб мирно розв'язати їх. * Не пов'язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень. Ваша дитина не повинна розцінювати свою гарну успішність як нагороду, а неуспішність — як покарання. Якщо дитина навчається добре, частіше радійте, можна навіть улаштовувати невеликі свята із цього приводу. Але виявляйте свою заклопотаність, якщо в дитини не все добре в школі, і, за потреби, наполягайте на старанному виконанні нею домашніх і класних завдань. Намагайтеся, наскільки це можливо, не встановлювати покарань і заохочень: «Ти на півгодини більше можеш подивитися телевізор за гарні оцінки, а на півгодини менше — за погані». Такі правила самі по собі можуть призвести до емоційних проблем. * Знайте програму й особливості школи, де вчиться ваша дитина. Вам необхідно знати, яким є шкільне життя вашої дитини, і бути впевненими, що вона здобуває гарну освіту в хороших умовах. Відвідуйте всі заходи й зустрічі, організовані батьківським комітетом і педагогічним колективом. Використовуйте будь-які можливості, щоб дізнатися, як ваша дитина навчається і як її навчають. Варто також мати інформацію про кваліфікацію вчителя, дисциплінарні правила, установлені у школі й класі, різні можливості навчання, що надані школою вашій дитині. * Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Установіть разом із дитиною спеціальний час, коли потрібно виконувати домашні завдання, отримані в школі, і стежте за виконанням цих настанов, що допоможе вам сформувати позитивне ставлення до навчання. Продемонструйте свій інтерес до домашніх завдань і переконайтеся, що дитина має все необхідне для їх щонайкращого виконання. Однак, якщо дитина звертається до вас із питаннями, пов'язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх. * Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі. З'ясуєте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім установіть зв'язок між її інтересами й предметами, що вивчають у школі. Наприклад, любов дитини до фільмів можна перетворити на прагнення читати книги, подарувавши книгу, за якою поставлений фільм, що сподобався. Або любов дитини до ігор можна перетворити на прагнення дізнаватися що-небудь нове. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, у домашній діяльності. Наприклад,. доручіть їй розрахувати необхідну кількість продуктів для приготування їжі або необхідну кількість фарби, щоб пофарбувати якусь поверхню. * Особливі зусилля докладайте для того, щоб підтримувати спокійну й стабільну атмосферу вдома, коли в шкільному житті дитини відбуваються зміни. Такі події, як перші кілька місяців у школі, початок і закінчення кожного навчального року, перехід із початкової школи до середньої і старшої, можуть призвести до стресу дитини шкільного віку. За будь-якої можливості намагайтеся уникнути значних змін або порушень у домашній атмосфері протягом цих подій. Спокій домашнього життя вашої дитини допоможе їй ефективніше розв'язувати проблеми в школі.
Поради батькам які прагнуть розвивати здібності своїх дітей
Якщо діти не хочуть вас чути
Часто батьки на те, що діти їх не слухають, а інколи взагалі не хочуть чути. Виховання підлітків ускладнюється ще й тим, що два покоління доволі часто не можуть почати конструктивну розмову. У вирішенні цієї проблеми у нагоді можуть стати декілька порад від психологічної служби: Порада 1. Коли ви звертаєтеся до підлітка, будьте небагатослівними. У дітей швидкість переробки інформації нижча, ніж у дорослих. Тому на осмислення ваших довгих монологів їм потрібно більше часу, ніж ви чекаєте. Дитина стане сприйнятливішою, якщо ваше звернення укладатиметься в одне речення. Правило 2. Звертайтеся до підлітка ввічливо. Говоріть доброзичливим і тихим голосом, адже знижений, приглушений голос обов'язково змусить його вислухати вас. Правило 3. Якщо дитина хоче вам щось розповісти - слухайте її, не відволікаючись. Ви повинні стати для неї прикладом уважного слухання, тоді ви можете чекати і від дитини подібного відношення до себе. Правило 4. Не починайте розмову, якщо ви сильно знервовані. Агресивний настрій швидко передасться дитині, і вона вже не зможе адекватно сприйняти ваше повідомлення. Правило 5. Перед тим, як почати розмову, приверніть увагу дитини до вашого запитання, встановіть з нею зоровий контакт. Якщо вона захоплено зайнята чимось своїм, то дитина просто може вас не почути. |
